Я знаю, чому сьогодні на балкон Верховної Ради не пускали журналістів, пише Сергій Лещенко.

Бо керівник апарату парламенту Зайчук ослухався спікера Гройсмана, який заборонив відкривати двері сесійної зали до початку засідання .

У результаті, Ляшко разом зі своєю фракцією заблокував трибуну. І планувалося силове розблокування.

Тому, не пускаючи пресу, керівництво Ради хотіло позбавити журналістів можливості зняти мордобиття на відео. Щоб не було картинки.

Але розум опанував.

Жодного силового розблокування не сталося.

Жодна людина в президії не побилася зі своїми опонентами.

Ніхто не постраждав, окрім горлянок двох десятків депутатів.

Так, зчинився дикий галас, але зміни до Конституції були поставлені на голосування згідно з регламентом .

Було навіть зроблено паузу щоб до своїх місць встигли дійти ті, хто блокував президію та не мав доступу до терміналів для голосування. Аби вони вільно здійснили волевиявлення...

Картинка була створена на дворі, коли побратим Олега Тягнибока кинув гранату в натовп, убив воїна Нацгвардії та покалічив сотню людей, які боронили в тому числі й право Тягнибока на мирні збори.

Розслідувати злочин і покарати виконавця цього замало.

Якщо буде встановлено, що убивця діяв з відома Тягнибока, я вважаю, що партія Свобода має бути заборонена як терористична організація.

Радикалізація суспільства є неминучою в умовах корумпованої влади та відсутності рішучих реформ.

Невиправдані сподівання суспільства після Майдану будуть травмою цілого покоління українців. І багатьом сьогодні простіше повірити популісту, ніж знайти місце, де ти своїми діями можеш міняти країну.

Плюс війна, економічна криза та територіальні втрати.

Все, як було тоді, коли нікому невідомий художник-невдаха занурив світ у катастрофу Другої Світової війни...

А у нас радикалізація ще помножена на тотальну мілітаризацію.

Минулого місяця Правий сектор застосував гранатомет на Закарпатті та безкарно втік.

В червні праворадикали кинули гранату в міліціонера, який охороняв ЛГБТ-прайд, чим також ледь не спричинили його смерть.

Але згадайте, що навесні минулого року за побиття керівника УТ-1 Пантелеймонова депутатами партії Свобода також нікого і не покарали.

Почали з дрібниць, дійшли до гранати.

Забув уточнити, що Генпрокуратуру тоді очолював ставленик цієї ж партії Махніцький.

Сподіваюсь, події 31 серпня стануть уроком і для Правого сектору , який неочікувано для себе опинився у виграшному становищі.

На фоні самострати Свободи вони можуть отримати поштовх для цивілізованого розвитку свого політичного крила.

І ще одне.

Думав не писати, але не стримаюсь.

У Самопомочі в мене багато товаришів.

Але, друзі, навіть якщо ви часто праві щодо корупції та олігархів, виключати депутатів з фракції за неправильне голосування є знищенням засад демократії!

Мандат на представництво своїх інтересів депутату дає народ, а не партійний лідер.

Навіть якщо його ім я Андрій Садовий.