Між археологами Європи панує однозгідна думка про те, що населення по обох боках Дніпра належить до найбільш стабільної частини передісторичного населення Європи. Сліди перебування людини на цих територіях збереглися ще з часів старокам яної доби-палеоліту, коли то людство, а в тому і жителі України, користувались в основному каменем і кременем, який був основним матеріалом їх виробів. Найстарші відомості про початки культури взагалі знаходимо головно в т.зв. мустієрській добі палеоліту (100,000 р. до Хр.), коли то льодовик покривав ще частину східної Європи. Тоді саме з явилась в Україні неандертальського типу людина, яка ще мабуть не володіла розчленованою мовою і не вміла приручати свійських тварин. До цієї теж доби належить найбільше відкриття, яке зробило людство, а це вміння видобувати вогонь, яким людина всебічно користувалась. До цієї доби належать житла людини в землянках, а основу життя творила родова спільнота. Але вже тоді ця людина відчувала існування вищої сили і намагалась привернути до себе її увагу і прихильність. Так постали складні магічні практики і початки вірувань у міфічних предків людини в тотеми. Такими предками могли бути рослини, тварини-камені, а їх пережитки збереглись у мистецтві, казках, тощо.

Найдавніші пам ятки мистецтва передісторичної людини на території України відносяться до доби пізнього палеоліту (епохи: оріньякська солютрейська мадленська 25,000-15,000 літ). І так розкопки біля сіл Мізинь над р. Десною (Чернигівської области), Добраничівки (Черкаської обл.) та в с. Гінці (Полтавської обл.) відкрили нам житла стародавніх мисливців. Ці житла, похожі на намети, були споруджені з дерева і кісток мамонта. У них, як і в іншого типу житлах знайдено крем яні знаряддя, які відзначаються різноманітністю і тонкою обробкою.

Серед творів мистецтва найбільшу увагу звертають стародавні скульптури у формі невеличких статуеток, які мали б відображати образ матері в родовій громаді і користувались особливою пошаною, бо зберігались у т. зв. родових святилищах. Прикметне теж те, що в мізинських статуетках немає виразно окресленої голови, а якщо така є, то відсутнє обличчя. Крім жіночих статуеток зустрічаються фігури тварин і людиноподібних статуеток з кістки і каменя. В Мізині відкрито теж цілу майстерню з набором крем яних знарядь. Мали теж мізинці замилування до прикрас з слонової кости та до геометричного орнаменту.

Знахідки, що нам дає мізинська культура старокам яної доби, що стала початком чи може попередником відомої в центральній і західній Европі т.зв. мадленської культури, подибуємо і в інших районах України (на Київщині, Полтавщині), а теж на терені західньої України (Теребовля, Золочів, Чортків і ін.) і вони доводять, що палеолітична людина, хоч расово невизначена, мала свою ти пічну мистецьку культуру.