19 серпня 1674 р. турецьке військо, очолюване самим Цісарем Мегмедом Османом, здобуло місто Ладижин, тепер у Вінницькій обл.

Полковник Андрій Мурашко, присланий до міста московським воєводою князем Григорієм Ромодановським з 5-тисячним полком, переконав городян боронити місто від турків.

Вони пристали на це. Але з його боку не обійшлося без витівок. Побачивши силу турецького війська, Мурашко намагався втекти з міста, проте городяни впіймали його й не випустили. Ошаленілий з розпачу полковник, звелів стратити Цісаревого сина, що потрапив до козаків у полон.

Звістка про це настільки розлютила Османа, що він звелів безперервно штурмувати Ладижин і місто, зрештою, капітулювало.

Про долю Мурашка розповідати зайве. Але постраждало й місто, усіх мешканців якого було взято до турецької неволі.

Чому Цісар турецький опинився з військом в Україні?

Тому що до нього за допомогою звернувся його союзник Гетьман Петро Дорошенко, який не міг самостійно подолати військової потуги Московського царства, підкріпленої силами українських колаборантів, очолюваних Іваном Самойловичем.

Війна України з Москвою тривала вже 14 років. А оскільки доводилося одночасно воювати і з Річчю Посполитою, то українська держава, що втратила значну частину своїх територій, виявилася на той час вкрай виснаженою.

2 серпня 1674 р. московське військо, очолюване князем Ромодановським, взяло в облогу українську столицю Чигирин. Тож поява союзницького турецького війська була дуже доречною.

При його появі московське військо хутко припинило облогу Чигирина й 10 серпня втекло за Дніпро, залишивши напризволяще українців, яких підбурило на виступ проти Гетьмана Петра Дорошенка.

Такою є московська правда - зробити заколот в Україні, але проблеми, пов язані з ним, перекласти на самих українців.