27 серпня 1610 р., рівно 405 років тому, московська боярська дума обрала Царем московським польського королевича Володислава Вазу.

Його попередника Васілія Шуйского було скинуто з престолу й пострижено у ченці, щоб більше не рипався до царського скіпетру.

15-річний королевич вів тоді облогу Смоленська, в якому засіла московська залога і вперто там боронилася.

Основу його війська становили Запорожці.

Власне річпосполитського війська прийшло під Смоленськ близько 8 тисяч.

За свідченням гетьмана польного коронного Станіслава Жолкєвського, що брав участь у поході, Запорожців назбиралося під Смоленськом до 30 тисяч під проводом Олевченка.

За свідченням іншого учасника походу Самійла Машкевича запорозьких козаків на різних місцях в Москві страшенна сила, рахували їх більше як на 40 тисяч і все більше їх прибувало: трохи не з усім кошем з Запорожжя вийшли, а послугу королеві чинили значну .

Окремі відділки Війська Запорозького стояли у Вязьмі й Калузі, за якихось 200 кілометрів від Москви.

Отже, настрахане цим нашестям московське боярство скинуло з престолу Васілія Шуйского й обрало королевича Володислава Вазу.

Так.

Україна з Польщею - то велика сила.

Хоча справедливості ради слід зауважити, що з огляду на кількість військових контингентів Царем московським мав би стати який-небудь Олевченко, або його наступник Гетьман Каленик Андрієвич.

Чого українцям бракує - так це масштабних амбіцій .

Ми амбітні у дріб язку.

Все за когось воюємо, і при тому цілком успішно, а за себе якось не виходить.

Може знову на Москву пора?

Але вже задля себе.