Цей пост пишу українською, бо увесь час, як були разом із Вахтангом - говорили українською, пише Masi Nayyem .

Мені це подобається тим більше, що ми обидва не етнічні українці у серці України.

Останнім разом я був настільки сміливим у розмові хіба що із своїм братом.

Багато цікавого, та один висновок зробив собі: дивлячись в очі людині, якій глобально нема чого соромитись - прагнеш бути чистішим.

І ось анекдот малий:

Грузин каже вірменину:

Бачиш цю трубку? Ще шістсот років назад ми по ній проводили швидкісний Інтернет .

Вірменин подумав.

Гори ж скалисті - нема з чого трубку навіть зробити, та й каже:

Коли у вас був швидкісний - у нас вже був wi-fi !

Дякую за зустріч, Вахтанг...

Щиро дякую!