З приводу одного розслідування Наші гроші щодо діяльності Приватбанку, пише Борис Кушнірук .

Я не робитиму категоричних висновків внаслідок відсутності доступу до первинної звітності Приватбанку та даних Нацбанку щодо операцій цього банку. Але дещо хотів би зазначити.

І з цієї статті незрозуміло, звідки в них дані про ці можливі оборудки Приватбанку. Без цього дуже важко робити якісь висновки щодо достовірності наведеної інформації. Пам ятаючи історію діяльності цього банку протягом багатьох років, я їх не виключаю. В той же час деякі сумніви все ж таки в мене є. В першу чергу в частині інтерпретації наявної в активістів Наші гроші інформації. Вони виникають на підставі доступної звітності банків на сайті Нацбанку.

Так, посилаючись на дані квартальної звітності банків (в тому числі Привату), розміщені на сайті Нацбанку, можу зазначити таке.

Заборгованість про кредитам юр.осіб Приватбанку станом на 01.042014 складала 124748,8 млн грн, на 01.07.2014 - 124249,6 млн грн, станом на 01.10.2014 - 127926,6 млн грн. Незначне зростання заборгованості на 1.10.2014 частково (на 1,7 млрд грн.) пояснюється зростанням балансової вартості валютних кредитів юр.особам, що пов язано зі знеціненням гривні.

Це я до чого. Зростання кредитного портфелю, по суті, немає. Тобто Приватбанк міг видати кредит пов язаним структурам лише в разі погашення кредитів інших юр.осіб. А зі статті слідує, що мова йде про дуже значну суму - 21 млрд грн. Такої значної ротації кредитного портфелю в такі стислі строки (6 місяців) бути не могло. Вже не кажучи, що це відбувалось в минулому році, в момент найбільшої кризи, пов язаної з військовою агресією з боку Росії. Тоді ніхто з позичальників не поспішав гасити кредитну заборгованість.

Необхідно також зазначити, якщо Приватбанк вивів через фіктивні кредити з банку 21 млрд грн., а сама так це виглядає з тексту статті, то в нього утворилась би величезна діра, яка би знищила практично весь власний капітал Приватбанку, який станом на 01.01.2015 року складав 22,7 млрд грн. Чесно кажучи, щось мені підказує, що вбивати Приватбанк не входить в плани Коломойського та його партнерів. Особливо у такий безглуздий спосіб, який легко відслідковується.

Ще одним аргументом, який ставить під сумнів наведену інформаційним ресурсом Наші гроші інформацію, може служити те, що в разі подібного виведення з банку коштів, Приват залишився би без ліквідності. А наявна в звітності інформація цього теж не підтверджує. Так, станом на 1.04.2014 року , грошові кошти та їх еквіваленти, а також кошти обов язкових резервів Приватбанку в НБУ становили 17,68 млрд грн., на 1.07 21,96 млрд грн., на 1.10.2014 17,1млрд грн., на 1.01.2015 21,08 млрд грн.

Слід також звернути увагу, що активне рефінансування Приватбанку з боку Нацбанку відбувалося навесні 2014 року. З часу приходу на посаду Голови Нацбанку Гонтарєвої нове рефінансування взагалі всіх банків, в тому числі Приватбанку, суттєво скоротилося. Так, якщо в лютому 2014 року Приватбанк отримав стабкредитів та кредит рефінансування шляхом проведення тендеру (на строк більше 30 днів) на суму 5 млрд грн., в березні 5 млрд грн., в квітні 5,92 млрд грн., в травні 1,8 млрд грн., то в червні нічого, в липні 145 млн грн., в серпні та вересні нічого, в жовтні 1,3 млрд грн., в листопаді нічого, в грудні 850 млн грн.

Отже, виходячи зі звітності Приватбанку неможна сказати, що мало місце зростання кредитного портфелю, яке би підтвердило виведення коштів з банку. Як не підтверджується це і даними щодо наявної в Приватбанку ліквідності.

Скоріше могла бути використана схема гри на підвищення курсу іноземної валюти. Афільовані з банком компанії укладають фіктивні імпортні контракти. Під них видаються гривневі кредити. Кошти потім йдуть на міжбанківський валютний ринок. Купується іноземна валюта та перераховується на афільовані з банком іноземні структури. Потім, після того як курс іноземної валюти по відношенню до гривні виріс, іноземна валюта повертається в Україну у зв язку з розірванням імпортних контрактів. Позичальник продає валюту та повертає гривневий кредит. Виграш від курсової різниці йде в дохід позичальника. Все це робиться в межах кварталу, таким чином формального зростання кредитного портфелю не відбувається. Але за таких умов про виведення валютних коштів з країни по факту не йдеться. Вони виходять з країни, але потім повертаються.

Таким чином, достовірність інформації Наші гроші потребує суттєвої перевірки. Цілком можливо, що активісти цього інформаційного ресурсу не радилися з банківськими експертами, тому зробили недостатньо якісні висновки з наявної в них інформації.